Стояла я і слухала весну, 
Весна мені багато говорила, 
Співала пісню дзвінку, голосну, 
То знов таємно-тихо шепотіла.
 
Так писала Леся Українка про одну із найдивовижніших пір року — весну. 

Рання весна вже господарює. Її перші ознаки у сніготаненні. Струмки талої води швидко знаходять собі дорогу. Весняне пробудження вже видно по цвітінню ліщини, верби. Дугоподібні паростки пролісків тішать око спостережливого жителя міста, линуть із вирію перші птахи, які люблять ... Читати далі »