Уперше в історії української освіти проведено міжнародну інтернет-конференцію щодо здоров’язбережувальних технологій у дошкільних закладах.

Те, що в ХХІ столітті інтернет дедалі більше входить у наше життя – не дивина. Тому МОНмолодьспорту вирішило скористатися ним у такому взаємовигідному питанні, як обмін досвідом у галузі охорони здоров’я наших наймолодшеньких і подало ідею проведення першої міжнародної інтернет-конференції. Взяти участь у ній погодилися наші колеги-освітяни з Республіки Білорусь.

Інтернет-спілкування у «прямому ефірі» відбулося 18 грудня – напередодні Святого Миколая. Вже наприкінці конференції перший заступник міністра освіти Борис Жебровський слушно зауважив, що здоров’я наших дітей є найдорожчим подарунком від Святого – улюбленця і великих, і малих. Але сам Миколай навряд чи справився б, якби в питанні збереження дитячого фізичного і психологічного благополуччя йому не допомагали дорослі: педагоги, батьки, чиновники. І, звичайно, наші партнери – освітній портал «ПедПРЕСА», де кожен охочий міг спостерігати за перебігом конференції.

БІЛОРУСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ: Є ПРОБЛЕМИ, Є І ПЕРЕМОГИ

Перший заступник міністра одразу розставив пріоритети: так, в освіті не освіта є основною, а наука, як бути здоровим. І, насамперед, зі слів Бориса Михайловича, здоровою має бути найкраща частина людства – діти.

Тієї самої думки дотримується і Галина Макаренкова – начальник управління дошкільної освіти Міністерства освіти Рес­публіки Білорусь.

– В основі здоров’язбережувальних технологій, які ми застосовуємо, лежать методики, розроблені в рамках національних наукових досліджень. Ґрунтуються вони на основах розвиваючої педагогіки і оздоровлення. Ми підходимо до цих технологій, враховуючи закономірності розвитку дитини в дошкільному віці.

Наші сусіди-білоруси зізнаються: проблеми є. Насамперед, 51 % білоруських педагогів має педагогічну освіту не дошкільного профілю. А незнання особливостей дошкільної педагогіки та психології збільшують навчальне навантаження на дитину. Багато приміщень дошкільних закладів збудовано ще в 70 – 80-х роках. А отже, треба забезпечити безпечне перебування дошкільників у цих стінах.

Зі слів пані Галини, основне, на чому робиться акцент у Білорусі в плані охорони дитячого здоров’я – допомога педагогам у створенні здоров’язбережувальних систем, забезпечення фізкультурно-оздоровчими та профілактичними заходами. Нині у країні поширені спеціальні навчальні макети, які дають можливість педагогу вдосконалювати якість медико-психолого-педагогічного супроводу кожної дитини.

– У 2012 році нам вдалося нарешті привести у відповідність норми витрат харчування на дітей, зокрема, при організації 3 – 4-разового харчування, – розповідає про освітянські досягнення наша білоруська колега. – І в цьому самому 2012 році Указом Президента Олександра Лукашенка вдосконалено медичну допомогу дітям дошкільних закладів. Нині в Білорусі функціонує 2 066 дошкільних закладів. Їх стає дедалі більше – зокрема, закладів санаторного типу. Збільшується кількість санаторних груп. Реалізується державна політика зі створення умов для дітей з особливостями психо-фізичного розвитку.

ОЗДОРОВЛЕННЯ – БЕЗ ПРИМУСУ

Українським освітянам цікаво почути своїх білоруських колег – але також є і чим поділитися.

Ольга Богініч – професор кафедри дошкільного виховання Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, головний спеціаліст Департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту, наголосила, що освітній процес скла­дається з трьох компонентів: навчання, виховання і розвиток. Однак базовою основою є все-таки здоров’я.

– Найперша вимога – «Не нашкодь», – вважає Ольга Богініч. – Ми повинні обирати оптимальну оздоровчу технологію, враховуючи особливості педколективу, можливості дошкільного закладу і вік дитини. Основна спрямованість здоров’язбережувальних технологій – профілактика і пропедевтика. Якщо раніше ми з вами розпочинали оздоровчі техно­логії із загартування (ризький метод, система Іванова тощо), то тепер з’явилася різноманітність, яка впроваджується в до­шкільних закладах – імунотерапія, ігротерапія, гімнастика тощо. Ці технології дуже подобаються дітям. А ще ми маємо пам’ятати, що не повинно бути примусу.

Серед інших здоров’язбережувальних технологій у дошкільників, які виділила Ольга Богініч – фіто-, арома-, вітамі­нотерапія. А є ще такі незвичні для людського вуха казко- і навіть лялькотерапія!

ДОБРЕ СТАВЛЕННЯ ДО ДРУЗІВ, ПОЗИТИВНЕ – ДО ДОРОСЛИХ

У дошкільному періоді важливим є те, аби діти пройшли так звану школу здоров’я, що дасть можливість у подальшому житті свідомо ставитися до свого здоров’я. В цьому переконана Тетяна Жиліна – головний спеціаліст відділу дошкільної та позашкільної освіти Головного управління освіти і науки виконавчого комітету Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

– У нас багато досягнень, але зупинимось на елементах спортивних ігор, які є цікавими тим, що дають не лише оздо­ровчий ефект, а й психологічно готують дітей, щоб потім

спокійніше переживали перемоги і поразки, – каже Тетяна Іванівна.

Зі слів Тетяни Жиліної, одним із найважливіших здоров’язбережувальних елементів у дитячому садку є плавання. Воно дає величезний гартувальний ефект, розвиває рухові здібності дитини, запобігає сколіозу та лікує його. У Києві лише близько 20 % дитсадків має басейн, але там, де він є, 80 % вихованців відвідують його регулярно. На заняття в дитсадочках приходять діти з двох років. Малюки із задоволенням опановують перші навички плавання, не бояться води. В основному плавання розглядається як гартувальна процедура, але при цьому вдосконалюється і дихальна система дошкільників. Вода дає можливість сформувати правильну поставу дитини. Українським дитсадкам є чим пишатись: до кінця навчання 100 % дітей лежать на воді, 80 % – добре плавають.

А також кияни радо поділились футбольним елементом здоров’язбережувальних технологій.

– Проведення Євро – 2012 активізувало роботу з футболом. Але ми навчали дітей футболу набагато раніше до цього, – каже Тетяна Жилі-на. – Років три тому поставили завдання: «Кожному дитсадку – футбольний м’яч». Робота щодо футболу проводиться в дитсадках у кількох напрямах – це формування уяви про гру, деякі відомості з історії футболу, фізична і технічна підготовка. У травні цього року в районних управліннях освіти оголосили проведення чемпіонатів серед дошкільників у дитсадках. Дуже багато відбулося спортивних свят, де були залучені і батьки, і діти.

А ще в київських дитсадочках роблять ставку на елементи східної гімнастики: теквондо, ушу тощо. Вони розвивають і психологічну, і фізичну складову здоров’я дошкільників, формують витримку, швидкість реакції, гнучкість, добре ставлення до своїх друзів, до дорослих, каже Тетяна Іванівна. Важливими є й елементи йоги, якими оволодівають діти.

НОУ-ХАУ? БУДЬ ЛАСКА

– Недавно ми почали застосовувати і ходіння на ходулях, – розповідає Тетяна Жиліна. – В цьому процесі, окрім позитив­ного навантаження на спину дошкільника, масажуються ще й ступні. А це чудова профілактика плоскостопості.

САУНА І СОЛЯНА ШАХТА ДЛЯ ДИТЯТКА

Своїм досвідом у царині здоров’язбережувальних технологій поділилися під час інтернет-конференції і представники з регіонів, які теж були залучені до онлайн-спілкування.

У Кривому Розі (Дніпропетровська область) можуть пишатися авторською програмою, особливістю якої є близькість дітей до природи та імітація ними рухів тварин. Після цього діти не бояться виконувати всілякі нестандартні рухи, самостійно регулюють фізичне навантаження.

Великий досвід має і Дніпродзержинськ. Для підтримання здоров’я дітям тут організовують сеанси перебування в со­ляній шахті. Також незвичною, але дієвою методикою є сауна – її починають відвідувати вже з трьох років.

Чернігівчани продемонстрували позитивний досвід збереження здоров’я дошкільників на прикладі Ніжинського дошкільного освітнього закладу № 15 «Росинка». Тут люблять іпотерапію – лікування кіньми. Вже з раннього віку дітлахи впевнено тримаються на коні. А зовсім малесеньких катають у колясці.

Запорізька область може пишатися тим, що однією з перших в Україні створювала психологічну службу і освоювала психологічний супровід в дошкільних закладах.

А в Донецькій області увага до здоров’язбережувальних технологій обумовлена екологічними особливостями цього про­мислового краю. На прикладі дошкільного закладу № 48 «Журавлик» міста Шахтарська продемонстровано програму техно­логії взаємодії з батьками. Тут створено сімейний клуб, на засіданнях якого батьки, педагоги і діти спілкуються на теми здоров’я. Ще «Журавлик» може похвалитися зимовим садом, дослідницькою лабораторією, сенсорною кімнатою, кімнатою здоров’я, бібліотекою рукотворних книг на теми здоров’я, гуртком синхронного плавання.

…Однієї години інтернет-спілкування було замало, аби поділитися досвідом здоров’язбережувальних методик – а тим більше, на міжнародному рівні. Однак наші білоруські колеги, без зайвої похвальби для українських освітян, так були вражені нашими вітчизняними технологіями, що вирішили всі напрацювання інтернет-конференції опублікувати в методичному журналі Міністерства освіти Білорусі. Українська сторона згодна проводити такі інтернет-конференції і надалі із залученням колег-освітян і з інших держав.

КРАЩЕ РАЗ ПОБАЧИТИ…

Плідне спілкування породжує корисні думки. Під час конференції було продемонстровано кілька відеоматеріалів на тему здоров’язбережувальних технологій у дошкільних закладах. На основі цього Борис Жебровський запропонував провести в 2013 році всеукраїнський конкурс на найкращий навчальний фільм про здоров’язбережувальні технології в дитячих садках. – Якщо хтось із білоруських дитсадків захоче взяти участь – ласкаво просимо! – сказав заступник міністра.

Оксана КОВТОНЮК, «Освіта України» № 52