Прибіг одного разу заплаканий хлопчик, син пастуха, до Мудрої Свині. – Колись моя мама сказала, що найстрашніше, що можна зробити – це відібрати життя в кого-небудь, і ось тепер я зрозумів її слова, так як ненавмисне позбавив життя прекрасного метелика. – Не журися – сказала Свиня. Так, вбивати недобре, але ж ти зробив це без злого умислу. Міріади маленьких метеликів гинуть на Землі від холоду, від того, що стали здобиччю хижаків, і ніхто їх не жаліє, так вже влаштований наш світ. – Голос моєї мами весь час дорікає мені за те, як я вчинив, і я чую його кожен день, – це були слова, які син пастуха сказав Свині. – А ти поясни їй, що ти не правий, – відповіла Мудра Свиня. Син пастуха засміявся, його обличчя осяяла радість. Тепер він знав відповідь на своє питання. Через хвилювання, яке він зазнав, хлопчик навіть не подякував Свині. – Кожна людина рано чи пізно починає уявляти, ніби його проблеми найбільш значущі, а яке щастя вони відчувають, розуміючи, що це не так, – сказала Свиня, і через хвилину додала, – а мені все-таки дуже шкода метелика, адже комусь він був єдиною радістю.