Жила в далекій станиці бідна дівчина-козачка. Єдиним її багатством була надзвичайна краса. Полюбила вона молодого козака, на нещастя, теж бідного. Присягнулися молоді люди у вірній любові один одному, але вже нависла  над ними біда.
Примітив красиву дівчину станичний отаман і став переслідувати її, а молодому козакові прийшла пора йти на військову службу. Ненавистю відповідала красуня на усі домагання отамана, але це не зупинило лиходія і в одну з темних ночей його слуги викрали дівчину з рідної домівки. Довго тримав він її в темниці, але в день весілля вдалося їй убігти в найближчий ліс. Згадалися їй щасливі зустрічі з коханим, не витримала вона сердечних мук і позбавила себе життя. А на місці її загибелі виріс пишний кущ з ніжно-рожевими запашними квітами.
Побачив одного разу отаман красивий кущ, хотів зламати квітучу гілку, але усі вони миттєво покрилися колючими шпильками.
А восени на цих гілках з'явилися яскраво-червоні, схожі на краплі крові плоди. Добрі люди збирають ці плоди, п'ють з них чай, і цей чай повертає їм бадьорість і здоров'я.