Один хлопчик років десяти увійшов у кафе і сів за столик. Офіціантка підійшла до нього. – Скільки коштує шоколадне морозиво з горішками? — запитав хлопчик. – П’ятдесят центів, — відповіла жінка. Хлопчик витягнув руку з кишені і перелічив монетки. – Скільки коштує просте морозиво, без нічого? — запитав він. Деякі відвідувачі очікували за столиками, і офіціантка почала висловлювати невдоволення: – Двадцять п’ять центів, — кинула коротко у відповідь. Хлопчик знову перерахував монетки. – Хочу просте морозиво, — вирішив він. Офіціантка принесла морозиво, кинула на стіл рахунок і пішла. Хлопчик з’їв морозиво, оплатив у касі рахунок і пішов. Коли офіціантка повернулася прибирати стіл, у неї став клубок у горлі. Поруч із порожньою вазочкою лежали акуратно складені монетки, двадцять п'ять центів — її чайові. Ніколи не роби висновків про людину, поки не дізнаєшся причини її вчинків.
