Сайт Ірини Терещенко,
методиста Славутицького міського методичного центру
Літературна мозаїка
Меню сайту

Категорії
Вірші [55]
Оповідання [30]
Казки [30]
Легенди [30]
Притчі [30]

Сайт журналу

Форма входу


Наш журнал

дошкільне містечко


Музика

Мої посібники

енергозбереження

календарні свята

абетка


Хмаринка тегів

Пошук

Ми на карті

Друзі сайту

ДНЗ № 1 "Калинка"

ДНЗ "ЦРД"

ДНЗ № 4 "Марите"

ДНЗ № 5 "Джерельце"

ДНЗ № 6 "Крунк"

ДНЗ № 8 "Теремок"


Блог Асоціації

Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
metodistterechenko

Вітаю Вас, Гість · RSS 31.03.2020, 10:53

Головна » Файли » Оповідання

Повінь (оповідання про весну)
22.03.2020, 14:37

Десні — повінь. Навколо вода, берегів не видно. Верби у воді стоять, гілля полощуть. Поміж вербами човен пливе. А в човні — Тетянка з татом.
Над водою, на вербовій гілці, пухова рукавичка гойдається.

— Хтось рукавичку на вербу закинув! — дивується Тетянка.

— То ремезкове гніздо. Маленький ремезок, непринадний, а бач, який майстер! — розповідає тато.

Біля човна щось довге й зелене зблиснуло, аж вода завирувала.

— Ой, чи не крокодил! — злякалася Тетянка.

Тато голосно засміявся, аж луна покотилася.

— Це щука ганяє.

За вербами — невеличкий острівець, наче круглий столик.


 
— Отут і нарвемо щавлю, — прип’яв тато човна до корча. — 3 молодим щавликом борщ смачний!

Тетянка рве щавель у торбинку і раптом — до тата:

— Заєць! Он там, у кущі! Заєць зіщулився, тремтить, але не тікає. А куди ж йому тікати?

— До ранку острівець затопить повінню. Так що поїхали, вуханю, з нами, — примовляв тато, несучи зайця до човна.

Коли перепливали повноводу Десну, заєць притиснувся до Тетянки, а вона його полою плащика прикрила.

— Тату, ми вуханя додому заберемо? — питалася тата. — Буде з кролями жити…

— Еге, в клітці ніби затишніше. І їжі досхочу дають. Але заєць — не кріль. Йому воля треба, роздолля, — тато налягав на весла і розмовляв з Тетянкою.

Тут човен ткнувся носом у берег. Заєць повів туди? – сюди косими очицями, та як чкурне до лісу! Тільки смуга лягла.
Василь Чухліб

Категорія: Оповідання | Додав: metodistterechenko | Теги: сайт Ірини Терещенко, оповідання
Переглядів: 4 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт методиста Терещенко Ірини © 2020
Конструктор сайтів - uCoz