Сайт Ірини Терещенко,
методиста Славутицького міського методичного центру
Методичне асорті
Меню сайту

Категорії
Мовленнєві перлинки [2]
Образотворчі фантазії [11]

Сайт журналу

Форма входу


Наш журнал

дошкільне містечко


Музика

Мої посібники

енергозбереження

календарні свята

абетка


Хмаринка тегів

Пошук

Ми на карті

Друзі сайту

ДНЗ № 1 "Калинка"

ДНЗ "ЦРД"

ДНЗ № 4 "Марите"

ДНЗ № 5 "Джерельце"

ДНЗ № 6 "Крунк"

ДНЗ № 8 "Теремок"


Блог Асоціації

Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 04.02.2023, 17:59

Головна » Статті » Дитяча творчість » Мовленнєві перлинки

Вустами маляти

Із самого раннього дитинства дитина закохана в слово. Це виявляється в її прагненні грати зі словом. Дошкільник без зупинки на всі лади повторює облюбовані звуки, складає слова, придумує рими, тобто діє зі словом не менш активно, аніж із предметом. Дорослі мислять, як писав К. І. Чуковський, «словами, словесними формулами, а малі діти — речами, предметами». Ми, дорослі, ставимося до дитячої мови, як до дива. Давайте разом заглянемо до нас в групу і прислухаємося до розмов дітей, коли вони віддані самі собі… На перший погляд, діти просто граються: годують ляльок, будують щось із кубиків, і так собі, між ділом, ведуть розмову: 
— Я будую для ляльки хатинку. 
— А я цеглинки на будівництво везу (дж-дж-дж…).

     У 4—5 років діти буквально починають «засипати» нас запитаннями. Вік чомучок — так назвали психологи період розвитку дітей, яким виповнилося 4—5 років. Це унікальний, єдиний в своєму роді вік. Відомими є слова Л. М. Толстого про те, що «від п’ятирічної дитини до дорослої один крок, а від новонародженої до п’ятирічної — страшна відстань». 
     Дитячі запитання: які вони? Вони часто ставлять у нас у безвихідь, викликають милування, змушують і самим замислитися. Спробуйте відповісти на запитання: 
— Чому місяць на землю не падає?
— Чому в собаки багато ніг, а в мене тільки дві? 
— А правда, що мандарин — це син апельсина?

     Якщо ви змогли відповісти на ці запитання, то ви великий розумник. 
     Я теж знайшла дотепну, як на мене, відповідь на останнє запитання:
— Давай разом пофантазуємо. Так, це правда, вони рідня. Жили собі апельсин і мандарин на одному казковому острові. Сонця вистачало всім, та коли стигли плоди мандарина, сонце гріло, аж пекло, а коли сонячно промінці стали ніжити дерево апельсина, сонце стало гріти менше, ледь-ледь, і налетіла дощова хмара, пішов дощ, і апельсин зафарбувався в світло-оранжевий колір. 
     Коли моїй донці було років три з половиною, вона сказала мені, вперше побачивши хом’яка: «Мамо, поглянь, а хом’яки зроблені з мишей!». Ну що тут вдієш? Розум дитини напружено працює, аналізує, узагальнюючи те, що побачила дитина в навколишньому світі, роблячи певні відкриття, якими дитина охоче ділиться з дорослими. Так, коли я запитала свою доньку: «Хто такий Хрюша з передачі "Спокойной ночи, малыши”?», — вона не задумуючись відповіла: «Звичайний, живий іграшковий Хрюша». Серед придуманих дітьми слів чимало з них створені відповідно прийнятим в рідній мові правилам, інші є результатом поєднання різноманітних слів в одне, але є і такі, походження яких викликає здивування. Вони дивні саме тим, що вигадані не для заміни подібним, а просто так, із любові до самого слова. Був досвід, коли моя донька складала нові слова або слова-перевертні, як-от слоненя — лосненя, подарунок — допорунок, листопад —столипад, Чебурашка — Вінніпашка, очкастий — глобалазий
     Іноді по-своєму зрозуміле слово може створити в фантазії дитини дивні по силі та глибині поетичні образи. Цікавий спогад про своєрідність словесних дитячих вражень маю я, згадуючи себе дитиною. Моя мама нерозбірливо, скоромовкою співала:
Где-то играет, игрет гармошка,
Где-то вздыхают, вздыхают мосты. 

     Скільки незвичних почуттів викликала ця сприйнята мною фраза! Зараз уже і не пригадаю точно, але щось мене непокоїло в цих словах. 
Як мости можуть «вздыхати»? 
     Чи не звідси бере початок любов до казок, до таємничого? Світ, в якому будуть жити і живуть діти, залежить цілком від нас і навіть від тих слів, які ми з раннього дитинства кажемо їм. 
     Діти зазначеного вище віку безпосередні. Згадую ситуацію: під час режимного моменту —вмивання — я наголосила, хвалячи хлопчика: «Молодчина! Так гарно вмився!». Дівчинка Іринка дивиться на мене, аналізує сказану мною фразу й каже: «Діма — хлопчик, тож треба казати «молодчин», це дівчаткам треба казати «молодчина». 
     Неабияке місце в дитячому фольклорі займають анекдоти. Ось, наприклад, такий.
     До Вінні-Пуха на день народження прийшли П’ятачок і ослик Іа.
— Ми думали, що тобі подарувати, і вирішили подарувати телефон, сотовий (стільниковий).
— Ой, дякую вам, — каже Вінні-Пух.
Наступного дня Вінні-Пух приходить і каже до Іа: 
— Цілий день колупався в цьому телефоні, немає там ані сот, ані меду!

     На мою думку, дуже важливо оберігати перші дитячі фантазії, розвивати у малюків бажання мріяти. Згадую ще один випадок. Сніданок. Згідно з меню сьогодні геркулесова каша. Діти майже не їдять. Скористалася класикою жанру, йду на хитрість. Саме в цей період демонструють художній фільм «Геркулес». Кажу: «Хто зараз з’їсть кашу, матиме силу Геркулеса». Деякі діти почали їсти, причому з наполегливістю.Через декілька днів було заняття з малювання. Завдання стояло таке — намалювати, ким хотів би я бути. Декілька хлопців намалювали геркулеса і сказали, що хочуть бути таким же сильним, як цей герой.
     Для дітей природно, що чарівне та реальне, живе і неживе можуть дуже легко переплітатися в одному предметі. 
     Раджу батькам, бабусям, дідусям занотовувати висловлювання своїх дітей, будь-які, а не тільки виключно красиві й оригінальні. По мірі дорослості дитини з цими нотатками слід знайомити її саму. Ви побачите, як порадує її це читання. 
     І наостанок ще декілька цікавих випадків спілкування з дітьми. 

***
Читаючи казку К. І. Чуковського «Муха-Цокотуха», запитую в дітей:
— Чому комар переміг павука?
— Тому, що сабля гостра була.
— Тому, що він міцно щипає. 

***
Мама відправила п’ятирічного Сашу в магазин, попросила купити буханку хліба. Саша прийшов до магазину, з вітрини дістав половинку хліба. Приніс додому, мама каже: 
— Саша, а де здача? 
— А мене в магазині ніхто не бив. 

***
Як дитина чує слова пісні:
«Где же моя черноглазая, где?
В Вологде, в Вологде, в Вологде, где?
В доме, где лесной полицай».

***
Вихователь: «Діти! А як буде українською мовою курча?».
Дитина: «Гусеня».

***
— Як твого тата називають по-батькові?
— Тато Григорович. 

***
— Хто в вашій сімії найдужчий? 
— Бабуся.
— Чому? 
— Тому, що за всіх працює.

***
Хлопчик знайшов у лісі гриб. Глянув, а на шляпці слиз: 
— Ой, цей гриб маслом помазаний. 

***
Олесь хотів попити води. Зайшов на кухню і попросив маму: 
— Дай мені води, будь ласка.
— Тобі якої, з крану чи з чайника?
— Я п’ю з чашки, — здивувася хлопчина. 

***
Катюша вперше приїхала до бабусі в село. До дверей підійшов півень і закукурікав.
— Мамо, кукуріка прийшла. 
Ірина Терещенко, методист із дошкільної освіти 
Славутицького міського відділу освіти 
міського методичного центру

Категорія: Мовленнєві перлинки | Додав: методист (24.12.2012) | Автор: Ірина Терещенко
Переглядів: 1059 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 1
1 Яна  
0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт методиста Терещенко Ірини © 2023
Конструктор сайтів - uCoz