Травневий  випуск журналу "Дошкільне виховання" присвячено екології дитинства, темі Всеукраїнського семінару для педагогів дошкілля, який готує ДНУ “Інститут інноваційних технологій і змісту освіти” МОН України спільно з Вінницьким ОІПОПП.

Екологія дитинства: полілог науково-педагогічних підходів 
Методичні рекомендації

Галина ТАРАСЕНКО, доктор пед. наук,
професор, зав. Кафедри дошкільної та початкової освіти,
Вінницький ДПУ ім. М. Коцюбинського

Щоб забезпечити дошкільнятам благополучну екологію дитинства важливо чітко усвідомлювати сутність самого цього багатогранного поняття. Автор розкриває його і місію педагога через образи, над якими пропонуємо поміркувати.

Екологічні виклики сьогодення: збережемо субкультуру дитинства

Ольга ДОЛИННА, завідувач;
Олена НИЗКОВСЬКА,
методист вищої категорії,
сектор науково-методичного
забезпечення змісту дошкільної освіти,
Державна наукова установа “Інститут інноваційних
технологій і змісту освіти” МОН України

Зорієнтуватися у пріоритетних напрямах діяльності та правильно розставити акценти педагогу допоможе розуміння основних викликів сьогодення. Відповідаючи на ці виклики, вихователь вчасно відкоригує траєкторію своєї діяльності так, щоб забезпечити благополучну екологію дошкільного дитинства. Тільки діючи разом, вчені, педагоги і батьки зможуть прогнозувати виникнення нових викликів та наслідки вже відомих, проводити необхідні запобіжні заходи і, зрештою, подарувати щастя кожному малюкові.

Екологія емоційно-психічного здоров’я у системі взаємодії дорослих і дітей

Алла БОГУШ,
доктор пед. наук, професор, дійсний член НАПН України,
зав. кафедри теорії і методики дошк. освіти,
Південноукраїнський НПУ ім. К. Д. Ушинського

Здоров’я людини — цілісне, системне явище. Це не лише фізичне здоров’я, а й моральне, емоційне, духовне, психічне. Тож виховання тільки тоді буде екологічним, коли кожен учасник освітнього процесу враховуватиме всі названі аспекти у системі. Як змалку формувати культуру здоров’я дітей, як зберегти психічне та емоційне здоров’я малят, навчити будувати екологічно сприятливі стосунки між людьми, взаємодіяти з довкіллям, щоб не зашкодити екологічній рівновазі? Про це поміркуємо разом з автором.

Добро сторицею повертається

Галина ІВАНИЦЯ,
канд. пед. наук, проректор, Вінницький ОІПОПП

Вагомою складовою екології дитинства є соціальне середовище. Найближче оточення для дошкільнят — родина і дитячий садок, у якому вони проводять більшу частину дня. Від психологічного клімату, культури взаємин дорослих і дітей, ставлення до кожної особистості великою мірою залежить позитивне самопочуття, здоров’я й розвиток малят. Щоб дитяче товариство було сприятливим, комфортним для кожного його члена, маємо плекати в дітях доброту, терпимість, толерантність, людяність. Про те, як органічно вплести цю роботу в різні види діяльності, йдеться у пропонованих рекомендаціях.

Здоровий випускник дитсадка — успішний школярик

Ольга ФІЛОНЕНКО,
старший наук. співроб.
лабораторії гігієни навчальної діяльності дітей,
ДУ “Інститут гігієни та медичної екології
ім. О. М. Марзєєва НАМН України”

Охорона і зміцнення здоров’я малят — один з найважливіших аспектів забезпечення сприятливої екології дитинства, яка дає змогу реалізовувати всі інші зав дання дошкільної освіти, зокрема підготовку до школи. Адже для напруженої розумової діяльності молодшому школяреві необхідний значний запас життєвих сил, воля і прагнення до знань, які набуваються в дошкільні роки. Який життєвий фундамент ми закладаємо в цей вирішальний період? Чи готові наші випускники до збільшення навантажень? І що маємо змінити в організації життя дітей? Над цими питаннями пропонуємо поміркувати і педагогам, і батькам дошкільнят.

Гра — справа серйозна

Катерина КАРАСЬОВА,
канд. психол. наук, пров. наук. співроб.
лабораторії психології дошкільника,
Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України

Гра — головна ознака дитинства, що певною мірою визначає благополуччя його екології. Саме у грі як провідній діяльності відбувається особистісний та психічний розвиток дошкільника, і саме в грі він потребує постійної підтримки з боку дорослого та однолітків. Дбаючи про екологію дитинства, прагнучи створити якнайкращі умови для кожного вихованця, маємо замислитися: чи справді гра у дитсадку займає провідне місце, чи не відводиться їй другорядна роль серед інших занять дитини? Йдеться не про дидактичні завдання з ігровими моментами, а про вільну творчу ігрову діяльність, яка допомагає дитині успішно опанувати соціально-рольовий простір, зберегти “моральний імунітет” і, зрештою, знайти власне місце в такому швидкозмінному суспільстві. На гру дитину надихає предметне середовище. Від його наповненості залежать і зміст, і тривалість та розвиток дитячих ігор. Подаємо рекомендації щодо організації ігрової діяльності дошкільнят, а також створення предметно-ігрового середовища для них.

Екологія ігрового середовища

Любов ЛОХВИЦЬКА, канд. пед. наук,
доцент, докторант кафедри теоретичної та консультативної психології, Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій
НПУ імені М. П. Драгоманова

Предметно-ігрове середовище може бути справді розвивальним, якщо воно належно оснащене і стимулює дитину до практичної діяльності, гри та спілкування. Це — динамічний та мінливий простір, де всі об’єкти доповнюють один одного. Він укомплектований іграшками, атрибутами, предметами-замінниками, матеріалами, що допомагають організувати діяльність кожного вихованця. 
Предметно-ігрове середовище дитсадка має забезпечувати свободу й активність дитини, максимально відповідати її інтересам, мати інтенсивно розвивальний характер. Екологію ігрового середовища слід розум іти як взаємодію всіх його компонентів (природних, соціальних, предметних, особистісних), сукупність усіх чинників, що впливають на розвиток дитячої гри. Зупинимося на предметному компоненті, не розкриваючи такі очевидні чинники як кількість ігрового обладнання та атрибутів, педагогічну доцільність їх добору,відповідність естетичним, санітарно-гігієнічним вимогам і віку дітей тощо.

Музика — могутня сила

Світлана НЕЧАЙ,
канд. пед. наук, старший наук. співроб.,
лабораторія дошкільного виховання,
Інститут проблем виховання НАПН України

Музика — незамінна складова світу дитинства. Негармонійність у цій сфері, неправильна організація взаємодії з музикою може негативно позначатися на всій екології дитинства. Вона є важливим чинником не лише емоційного, естетичного, духовного, а й загального інтелектуального розвитку і, про що часто забувають, здійснює величезний вплив на здоров’я дитини ще до її народження і протягом усього життя. Здавна відомо, що різна музика по-різному діє на настрій і психічний стан людини, може бути оздоровчою і руйнівною, може вводити в транс. Нині існують каталоги музичних творів, рекомендованих для лікування різних захворювань. Ми неодноразово висвітлювали в журналі тему правильного використання цього могутнього засобу впливу на розвиток дитини і підготували книгу з необхідною інформацією та рекомендаціями. На жаль, у практиці роботи дошкільних закладів музика і досі застосовується дуже обмежено, не завжди з користю і вважається прерогативою музичних керівників.
Редакція сподівається, що подана стаття сприятиме формуванню в педагогів нового погляду на музичну гармонію як невід’ємну складову повноцінного життя дитини і спонукатиме до творчих пошуків у цій царині.

Мислити навчати й про здоров’я дбати
Екологія розумової діяльності дошкільників

Оксана АРТУОЗ,
вихователь-методист, ДНЗ № 30 “Світлячок”, м. Вінниця

Допомогти дітям пізнавати світ і його закони, розвивати розумові операції, закласти добрий підмурівок для подальшого навчання — одне з важливих завдань дошкільної освіти. Втім, прагнучи бачити своїх випускників якнайрозумнішими, не можна забувати, що розумова діяльність досить енергозатратна і потребує не лише психічного, а й фізіологічного напруження. Тож дорослі мають дбати про її безпечну організацію, що є значущою складовою екології дитинства.

Екскурсія в країну “Екологознай”

Наталія ДАЦЮК, завідувач;
Любов СЛИВА, вихователь-методист,
ДНЗ № 31 “Сонечко”, м. Вінниця

В екології дитинства природне середовище не менш важливе, ніж соціальне, адже людина є часточкою природи, без якої не може існувати. В житті малюка природні об’єкти та явища — найкращі стимули і матеріали для розвитку фізичних можливостей, органів чуття, інтелекту, творчості. Діти мають зростати в різноманітному, багатому природному довкіллі, що живить фантазію, спонукає до умовиводів. Створити таке середо вище і мудро організувати спілкування малюків з ним — важливе завдання педагогів.
Реалізувати його допоможе екологічний проект з ландшафтного оформлення та озеленення території дошкільного закладу.

Дитина щаслива в любові

Надія РАЧОВА, методист ММК,
управління освіти та спорту
Козятинської міської ради, Вінницька обл.

Роль батьків у розвитку особистості малюка переоцінити неможливо, адже вони — перше оточення, в якому дитина набуває важливого життєвого досвіду, знань про себе і світ. Родина — найважливіша складова соціального середовища дошкільняти, а отже, й екології його дитинства. Під її впливом формується основна структура особистості — система уявлень і ставлень до себе, до людей, до світу, яка багато в чому визначає характер та поведінку людини. Допомогти зробити сприятливим цей найближчий дитині соціум покликані педагоги.

Мандруємо Країною Дитинства
Тематичний день для старших дошкільнят та їхніх батьків

Олена НОСУЛЬСЬКА, вихователь;
Оксана ВИСОЦЬКА, музичний керівник;
Тетяна КОВАЛЬ, інструктор з фізкультури;
Раїса ТРАХТЕНГЕРЦ, вихователь-методист,
ДНЗ № 5 “Гармонія”, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.

Дитина є частинкою Всесвіту, тож має жити за його законами — законами добра, краси та гармонії, бачити і розуміти красу в природі, праці, науці, мистецтві, людських взаєминах. Допомогти їй реалізувати себе у кожній з цих сфер — важливе завдання педагогів та батьків. Тож зусилля дорослих мають бути спрямовані на створення гармонійних умов для розвитку юної особистості, гарантування їй щасливого, безпечного екологічного дитинства. Основним аспектам такого дитинства присвячено поданий сценарій тематичного дня. Він допоможе вихователям та батькам створити справжнє літнє свято, наприклад, з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.