Дерев’яна годівничка Колись давно жив старий чоловік. Очі його осліпли, слух притупився, коліна тремтіли. Він майже не міг тримати в руках ложку і під час їжі часто проливав на скатертину суп, а іноді дещо з їжі випадало в нього з рота. Син і його жінка з відразою дивилися на старого і стали під час їжі саджати його в куток за пічку, а їжу подавали йому в старому блюдці. Звідти він сумно дивився на стіл, і очі його ставали вологі. Одного разу руки його так затрусилися, що він не зміг утримати блюдце з їжею. Воно впало на підлогу і розбилося. Молода господиня почала сварити старого, але він не промовив ані слова, а тільки тяжко зітхнув. Тоді йому купили дерев’яну миску. Тепер він повинен був їсти з неї. Одного разу, коли батьки сиділи за столом, в кімнату увійшов їх чотирьохрічний син із шматком дерева в руках. — Що ти хочеш зробити? — запитав батько. — Дерев’яну годівничку, — відповів хлопчина. — Із неї тато з мамою будуть їсти, коли я виросту.
