Сайт Ірини Терещенко,
методиста Славутицького міського методичного центру
Літературна мозаїка
Меню сайту

Категорії
Вірші [55]
Оповідання [30]
Казки [30]
Легенди [30]
Притчі [30]

Сайт журналу

Форма входу


Наш журнал

дошкільне містечко


Музика

Мої посібники

енергозбереження

календарні свята

абетка


Хмаринка тегів

Пошук

Ми на карті

Друзі сайту

ДНЗ № 1 "Калинка"

ДНЗ "ЦРД"

ДНЗ № 4 "Марите"

ДНЗ № 5 "Джерельце"

ДНЗ № 6 "Крунк"

ДНЗ № 8 "Теремок"


Блог Асоціації

Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 28.03.2024, 14:46

Головна » Файли » Казки

Ткач і король (вірменська народна казка)
30.12.2012, 15:30

Ткач і король (вірменська народна казка)

Колись давно жив на світі вередливий і жадібний король. Ніхто нічим не міг догодити скнарі.
Якось правителю заманулося мати найкращу й найтеплішу у світі ковдру. Скупар скликав управних ткачів, шевців і вишивальників і наказав:
– Хто виготовить ковдру на мій зріст, тому подарую півкоролівства й віддам заміж доньку-красуню. Хто пошиє не до ладу, той усе життя буде слугою.
Талановиті майстри взялися до роботи. Днями й ночами пряли, ткали й вишивали, та нікому не вдалося догодити вередунові. Одна ковдра здавалася правителю малою, друга – великою, третя – холодною, четверта – занадто теплою. Оглядаючи дарунки, хитрун навмисне згортався клубочком або витягував руки й ноги та кричав:
– У цій велетенській тканині можу загубитися!
– Ноги мерзнуть!
Тож невдовзі найталановитіші майстри ставали слугами підступного короля й виконували найбруднішу роботу.
Звістку про вередливого та злого правителя почув старий ткач. Хоча дідусь був бідний, трохи кульгавий, але неймовірно кмітливий і добрий. Одного дня розумник повідомив дружині:
– Піду визволяти з біди побратимів. Кривда не повинна перемагати.
За кілька днів із клаптиків тканини пошив неймовірно барвисту та красиву ковдру. Прихопивши подарунок, вирушив до повелителя.
Побачивши бідного дідуся, слуги почали глузувати:
– Король навіть не гляне на твоє лахміття!
Але за наказом господаря мусили запрошувати до палацу всіх ткачів.
Майстер ввічливо привітався з правителем.
– Може, ти чимось здивуєш? – посміхнувся вередун.
– Спробую, – не злякався розумник. – Приніс подарунок, пане. Ось, приміряйте.
Ковдра неймовірно сподобалася скнарі, та шкода стало королівства й доньки. Тому вдався до хитрощів. Виставив ногу з-під тканини й поскаржився:
– Занадто коротка.
А кмітливець зітхнув:
– Шкода, хотів від щирого серця подарувати й відмовитися від обіцяної винагороди.
– Іще разочок приміряю, – король жадібно схопив ковдру. – Точнісінько на мій зріст!
– Правдиве слово – дорожче за золото, – хитро всміхаючись, зауважив дідусь. – А хто обманює сьогодні, тому не повірять і завтра.
Соромно стало правителю. Похиливши голову, поцікавився:
– Чим же віддячити?
– Не треба мені багатства. Відпусти на волю всіх майстрів.
Багатій виконав бажання, а кмітливий ткач переможцем покрокував додому.
Категорія: Казки | Додав: методист | Теги: казка
Переглядів: 543 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт методиста Терещенко Ірини © 2024
Конструктор сайтів - uCoz