Сліпі не могли побачити слона, тому скласти уявлення про те, як він виглядає, вони могли тільки на дотик. Кожен із них по черзі підходив до слона і торкався його.
Перший сліпий простягнув руку і торкнувся боків слона: «Слон схожий на стіну».
Другий сліпий простягнув руку і торкнувся хобота слона: «Слон схожий на змію».
Метелик і суниця. Сів Метелик-одноденка на багаторічну Суницю й почав захоплюватися всім, що бачив: — Сонце яке яскраве і красиве! Роса — жодні самоцвіти з нею не зрівняються!
Одного разу до Мудреця прийшов чоловік і попросив навчити його досягти в житті успіху. Мудрець змусив його залізти в бочку з водою й поринути з головою. Потім він щосили утримував голову чоловіка, щоб той не міг піднятися.
Жила в далекій станиці бідна дівчина-козачка. Єдиним її багатством була надзвичайна краса. Полюбила вона молодого козака, на нещастя, теж бідного. Присягнулися молоді люди у вірній любові один одному, але вже нависла над ними біда.
У ті дні, коли магія мала силу, а світ був молодий, природа була мінливою. Древнє чаклунство було надмірним для людської душі, і люди тільки спостерігали, як усе навкруги міняється під дією чаклунських чар.
Соняшник, згідно з грецькими легендами, не завжди ріс на землі і з'явився завдяки водяній німфі на ім'я Клітія. Одного разу Клітію викинуло хвилею з прохолодних глибин моря на піщаний берег.
Жила в селі дівчинка Анюта з добрим серцем і довірливими променистими очима. Кожному слову вірила, будь-якому вчинку знаходила виправдання. Але на біду свою зустріла підступного спокусника, який клятвеними завіреннями розбудив в дівчині перше почуття. Усім серцем, усім життям своїй потягнулася Анюта до юнака, а юнак злякався: заспішив в дорогу в невідкладних справах, обіцяючи неодмінно повернутися до своєї обраниці.
